Перейти до основного вмісту

ІСТОРІЯ

Історія острова Городище (Томаковка) є надзвичайно цікавою. Серед істориків, шанувальників старовини та простих людей існує думка, що цей острів відомий тим, що в XVI столітті, з 1563 по 1593 рік, на ньому розташовувалася одна з перших запорізьких січей — Томаковська Січ. Більшість істориків дотримується саме цієї версії, проте є й ті, хто має іншу точку зору, що також має свої підстави. Щоб детальніше розібратися в цьому питанні, у книзі "Історико-природний нарис острову Городище (Томаківка)" складена хронологія згадок про острів Городище (Томаківка).

Для того, щоб краще зрозуміти історію острова Городище (Томаківка) потрібно використовувати комплесний метод вивчення історії, географії та геології. Можливо саме завдяки одному фактору можна буде прийти до того чи іншого висновку.

Острів Городище (Томаківка)

Острів Городище (Томаківка) цікавий не тільки в часи запорозького козацтва, але й в інші історичні періоди, які, хоч і віддалені один від одного, проте можна умовно поділити на три основні етапи.

1.СКІФСЬКИЙ ПЕРІОД

Відомо, що на вершині острова Городище (Томаківка) нині розташовані два кургани. Біля кожного з цих курганів знаходилася група інших курганів, деякі з яких були досліджені ще в кінці XIX століття, а інші — вже в радянський період. Відомо, що в 1935-1936 роках археологічна експедиція проводила спостереження під час земляних робіт. У журналі «Археологія» 1950 року, том 3, була опублікована стаття Л. Д. Дмитрова «Археологічне вивчення Нікопольщини в 1935-1936 роках», де зазначено:

"За радянської влади о-в Томаківка був оголошений історично-культурним заповідником і переданий у безпосереднє відання та під охорону Нікопольського музею. У 1935 р. на цьому острові розташовувалась комуна «Садівник-городник». У листопаді 1935 р. комуна для своїх потреб розпочала на найвищій точці острова, якраз у центрі однієї з могил, будувати басейн для води. На прохання Нікопольського музею, експедиція організувала відповідне археологічне спостереження під час проведення комуною земляних робіт на цій могилі. До початку робіт могила, на якій влаштовували басейн, мала форму зрізаного конуса, тобто на вершині її була майже кругла: діаметр її з сходу на захід дорівнює 25м, а з півдня на північ 24.5 м.

У межі цієї могильної ями траплялися розкидані окремі фрагментовані людські кістки, зрідка вугілля, струхлявіле дерево і дві майже цілі плечові кістки (ліва й права), що належали одній особі. Тут же, на відстані 0,8 м, два горщики: фрагментований і цілий". 

2. ДАВНЄ ГОРОДИЩЕ

Щоб краще дізнатись про історію давнього городища, звернемося до публікації О. Чіркова, яка вийшла в журналі «Записки Одесского Общества» 1867р. під назвою – Краткий очерк городищ, находящихся по Днепру и его лиману.

О. Чірков досліджував давні городища на берегах Дніпровського лиману та самого Дніпра. У своїй праці він зазначає, що йому вдалося оглянути та детально вивчити 17 городищ. Історик зазначає, що "сучасний стан усіх цих 17 городищ мають такі особливості: 1. Жодне з них не розташоване на рівнині, у відкритому полі. 2. Всі вони виключно знаходяться над самою крутосхилом берега Дніпровського лиману або самого Дніпра. 3. Всі вони обов'язково розташовані між двома короткими, нестрімкими та глибокими ярами, які повністю перекривають до них будь-який доступ. 4. Між цими ярами скрізь викопано широкий і глибокий рів, який саме мають Троянові вали в Бесарабії". 

Варто відмітити, що це тільки початок тих особливостей, які збігаються з тими, що ми сьогодні помічаємо на острові Городище (Томаківка). 

На острові  в наш час часто зустрічається каміння білого вапняку, яке - як правило хаотично розкидане по всій території острову. На плані острова Городище, який було складено у XIXст. нікопольським протоіреєм та краєзнавцем - Іоаном Кареліним були зроблені позначки, серед, яких були й каменоломні. Можна припустити, що це каміння, що ми сьогодні можемо побачити на острові саме з цих каменоломнів. Проте, в якому саме році на острові почали видобуток каменю поки, що таємниця. 

Фрагмент плану острова Городище
на якому позначені кургани "Могилы Безымянные"

Можливо це каміння на острові є колишнім будувальним матеріалом, що використовався у давньому городищі і це не тільки моє припущення, але у тій же праці О. Чіркова сказано про те, що жителі найближчих сіл розбирали в них залишки кам'яних стін, що огороджували городища, і стін колишніх будівель, перевозили камені в села і використовували їх для своїх споруд; таким чином з подібного каменю побудована церква в Аджиголі і майже всі панські будівлі в поміщицькому домі; так само побудоване все село Парутино і село Широка. 

У Станіславі побудована церква з дзвіницею з каменів, виритих у городищі на Золотому мису; з цих каменів відриваються на цьому ж городищі, тепер побудована кам'яна огорожа при церкві в селі Широкому, і буде з них при ній же зведена кам'яна дзвіниця; у селі Салбувівка всі обширні кам'яні будівлі, стіни та різні господарські споруди при панському домі побудовані з каменю, розібраних і виритих стін у городищі поблизу цього села.

Кам'яний паркан
с. Городище

Таким чином, завдяки дослідженням О. Чіркова, ми розуміємо, що вапняк з давнього городища міг використовуватися не лише на самому острові в часи радянського періоду, коли тут розташовувався плодовий сад, але й в сусідніх старовинних селищах Городище та Червоногригорівка (Чернишівка). Вапняк застосовувався в будівництві фундаментів та стін осель, з нього викладали низькі паркани, а також обкладали погреби та колодязі.

3. ТОМАКІВСЬКА СІЧ

Чимало наукових праць присвячено острову Городище (Томаківка), де, за деякими припущеннями, розташовувалася Томаківська Січ. Проте конкретних фактів, що достеменно підтверджують її існування саме на цьому острові, наразі не виявлено. Це — лише версія автора книги, а кожен читач має право самостійно дійти власного висновку.

У книзі подано хронологію згадок про острів Городище (Томаківка) — від XVI століття до сучасності — в працях істориків, краєзнавців та мандрівників. Це дозволяє сформувати більш цілісне уявлення про острів. Публікації охоплюють як добре відомі, так і доволі рідкісні джерела, кожне з яких заслуговує на увагу. Їхня цінність полягає в різноманітті точок зору, що спонукає читача до особистих роздумів і, можливо, нових відкриттів.

Замовити книгу "Історико-природний нарис острову Городище (Томаківка) можно за посиланням.

Для замовлення
натисніть кнопку



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Книга "Історико-природний нарис острова Городище (Томаківка)" вже доступна для замовлення.

 🌿 Відкрийте таємниці острова Городище (Томаківка). Нова книга «Історико-природний нарис острова Городище (Томаківка)» (2025) - це подорож у світ легенд, археологічних знахідок і дивовижної природи. Тут оживає історія стародавніх хрестів і підземель. В книзі ви знайдете хронологію історичних подій та туристичні маршрути. ЗАМОВИТИ КНИГУ 📖 Чому варто мати цю книгу? Вона поєднує історію, краєзнавство й мандрівки. Має сотні унікальних фото та карт. Підійде і для дослідників, і для тих, хто просто любить подорожувати. 🎁 Подаруйте собі чи друзям справжній путівник у минуле та сучасність нашого краю. Замовляйте вже сьогодні й відкрийте для себе острів Городище (Томаківка) так, як ви ще ніколи його не бачили! Для замовлення натисніть кнопку

Книга «ІСТОРИКО-ПРИРОДНИЙ НАРИС ОСТРОВА ГОРОДИЩЕ (ТОМАКІВКА)»

ДОВІДКА ПРО КНИГУ Книга «ІСТОРИКО-ПРИРОДНИЙ НАРИС ОСТРОВА ГОРОДИЩЕ (ТОМАКІВКА)» Мар’яна Корбута — це унікальне історико-краєзнавче дослідження, присвячене острову Городище (Томаківка) та його околицям. Разом з туристами, рухаючись в бік хреста Автор поєднав у своїй роботі багаторічні власні експедиції, архівні матеріали та народні перекази. На сторінках книги читач знайде: історію від скіфських часів і еллінських колоній до епохи Запорозького козацтва; пошуки слідів Томаківської Січі та хронологію згадок острова у працях мандрівників і істориків; археологічні пам’ятки, кам’яні хрести, кургани й легенди місцевих мешканців; детальний опис природи, річок, лиманів і стародавніх дерев; історії навколишніх сіл і сучасний розвиток туризму в регіоні. Це видання вирізняється поєднанням науково-популярного стилю з особистими спогадами автора, що створює живу атмосферу й робить книгу доступною як для дослідників, так і для широкого кола читачів. «Острів...

СІНОКІС НА ОСТРОВІ: Ще пам'ятає острів покоси мого дідуся - Георгія Івановича Корбут.

ЧАСТИНА ПЕРША Практично все своє дитинство я провів в селищі Мар'ївка (Очеретькове) у бабусі Марії Василівни та дідуся Георгія Івановича. Це село розташоване всього за кілька кілометрів від острова Городище (Томаківка). Георгій Іванович Корбут. Острів Городище (Томаківка). Як у більшості односельців у нас було домашнє господарство, ми тримали: курей, нутрій, свиней, а також кілька корів. Теля, що народилося у березні, ми назвали Марта, а Берізка отримала своє прізвисько завдяки чорно-білому забарвленню, яке нагадувало кору берези. Ще раніше були корова Зорька та бичок Мішка. Для корів завжди потрібно було заготовляти сіно завчасно. Упродовж тривалого часу у нас була ділянка на відомому острові, на якому, за думкою деяких істориків, розташовувалась Томаківська Січ. Там, влітку, дідусь косив сіно. Квартальна селища Острів — Антоніна виділяла ділянки для сінокосу. Пам’ятаю, що з роками у нас було кілька таких ділянок на тому острові, і згодом я зміг пригадати, де саме вони розташовув...