ЧАСТИНА П'ЯТА
Від металевого містка на острові проходила вузька, звивиста стежка, на якій виднілися сліди чобіт і протектори велосипедних шин. У ті часи в цьому районі росло набагато більше дерев. Уздовж берегів річки Ревун переважали в’язи, неподалік височів невеликий, рукотворний сосновий гай, а подекуди траплялися й поодинокі маслинки.
Трохи далі, у бік Каховського водосховища, стояла щільна стіна з пірамідальних тополь. Проте того разу ми до них не доїхали - звернули ліворуч на стежку повз кількох невеликих будиночків. Там починалася єдина вулиця селища Острів. Її стежкою ми поволі піднімалися вгору - до вершини острова.
![]() |
Через багато років — знов на острові. |
З кожним кроком перед нами відкривався дедалі ширший краєвид. Плавні, з яких ми щойно виїхали, залишалися позаду і були вже значно нижчими від рівня, на який ми піднялися. І ось, коли ми з дідусем, Георгієм Івановичем, дісталися самої вершини острова Городище (Томаківка), нам відкрилася панорама, яку я запам’ятав на все життя.
Коментарі
Дописати коментар