ЧАСТИНА ДРУГА
Весною, влітку та восени корів виганяли на пасовище. У найкращі часи в Мар'ївській череді налічувалося до шестидесяти голів. Території для випасу було більш ніж достатньо - корів пасли в плавнях поблизу річок Річище та Ревун. Плавні розташовувалися зовсім поруч із селищем.
Череду часто виганяли у балку Отченашівка - вельми гарне місце для випасу. Бували роки, коли для догляду за чередою наймали кількох пастухів. Однак частіше господарі, які тримали корів, самостійно їх пасли, змінюючи одне одного по черзі або залучали допомогти членів родини та друзів.
 |
| Мар'ївська череда у плавнях. Світлина з особистого архіву Наталії Константинової. |
У зимовий період корови стояли в сараях і харчувалися сіном, яке потрібно було завжди встигнути заготовити завчасно. У Мар’ївці корів було чимало, тому майже кожна родина мала свою ділянку для сінокосу. В одних господарів ділянки розташовувалися просто на заливному лузі неподалік від дому, в інших - десь подалі, серед колишніх плавень, а у декого - й зовсім далеко.
Колись, коли худоби було багато, навколишні пейзажі виглядали інакше: трава не встигала переростати в непрохідні хащі, як це можна побачити сьогодні. Все активно використовували - косили, сушили, трамбували в копни. Люди прагнули запасти якнайбільше сіна на зиму, адже від цього залежала доля худоби, а часто - і добробут родини.
Околиці Мар’ївки та сусідніх сіл мали зовсім інший вигляд: поля були акуратно викошені, а навколо височіли копни сіна, які заготовляли всією родиною.
 |
Для замовлення натисніть кнопку |
Коментарі
Дописати коментар